І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній  людині для успішної життєдіяльності.

У 2022-2023 навчальному році освітня програма Тернопільського навчально-виховного комплексу «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого» розроблялася на основі:

• Законів України «Про освіту» (ст.33), «Про загальну середню освіту» (ч.3 ст.11);
• Постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»;
• Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №405;
• Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23.04.2019року №536 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10.02.2021року №160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 р. за № 547/33518.

Освітня програма визначає:

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;

- загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти в годинах, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.

Освітня програма включає:

• навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин у визначеному типовим навчальним планом обсязі в межах мінімального максимального навантаження для кожної галузі між обов’язковими для вивчення навчальними предметами крім державної мови певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та або інтегровано з іншими навчальними предметами;
• перелік модельних навчальних програм, які мають гриф МОНУ, та або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів інтегрованих курсів в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
• форми організації освітнього процесу;
• опис інструментарію оцінювання.

Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою Програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року №8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016р. за №184/28314.

Станом на 01 вересня 2022 р.:

 у 6-их класах навчаються 64 учні, зокрема у 6-А класі – 34 учні, у 6-Б класі – 30 учнів.

у 7-их класах навчаються 72 учні, зокрема у 7-А класі – 25 учні, у 7-Б класі – 25 учнів, у 7-В – 22 учні.

у 8-их класах навчаються 54 учні, зокрема у 8-А класі – 28 учнів, у 8-Б класі – 26 учнів.

у 9-их класах навчаються 60 учнів, зокрема у 9-А класі – 30 учні, у 9-Б класі – 30 учнів.

3. Загальний обсяг навчального навантаження його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

Загальний обсяг навчального навантаження в освітній програмі закладу відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному для цього типу освітнього закладу в Державному стандарті базової середньої освіти (Додаток 23).

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту).

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9 класів закладів загальної середньої освіти складає 4795 год./навчальний рік:

для 6-их класів – 1155 год./навчальний рік,

для 7-их класів – 1172,5 год./навчальний рік,

для 8-их класів – 1207,5 год./навчальний рік,

для 9-их класів - 1260 год./навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальному плані. Фактичне річне навантаження для 6-9-х класів подано в таблиці.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

4. Навчальні плани

Навчальні плани (додаток 1 до освітньої програми) містять:

• орієнтовний перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;
• рекомендований розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
• додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Навчальні плани для 6-9-х класів  складені відповідно до Типових навчальних планів за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1.

Додаткові години на вивчення предметів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі,  розподілені, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів.

Години варіативної складової передбачено:

1. на додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової:

у 6-их класах:

0,5 год. –на українську мову,

0,5 год. – на англійську мову,

0,5 год. –на математику,

1 год. – на іноземну мову (для 6-А класу – англійська мова, для 6-Б класу – німецька мова).

у 7-их класах:

0,5 год. –на українську мову,

1 год. – на іноземну мову (німецьку).

у 8-их класах:

1 год. –на українську мову,

1 год. – на іноземну мову(англійську).

у 9-их класах:

0,5 год. –на українську мову,

1 год. – на іноземну мову (для 9-А класу – англійська мова, для 9-Б класу – німецька мова).

0,5 год. – на початкову військову підготовку.

1. на додаткові години на вивчення курсу «Основи християнської етики» у 6-9 класах по 1 год.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Для недопущення перевантаження учнів за рішенням педагогічної ради (протокол від 29.08.2022 №1) при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музичне та образотворче мистецтво, фізична культура) у позашкільних закладах (художніх, музичних, спортивних школах тощо).

Предмет «Фізична культура» реалізується варіативними модулями: Легка атлетика, Баскетбол, Бадмінтон, Волейбол, Аеробіка, Футбол.

Реалізація завдань мистецької освітньої галузі здійснюється через вивчення окремих предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» у 6-7 класах, 8-9 класах - інтегрованого курсу «Мистецтво».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 6-их класах вивчається інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами):

• при вивченні української мови у 6-А, 6-Б, 9-А, 9-Б класах
• при вивченні іноземних мов:

англійської мови у 6-А, 6-Б, 9-А, 9-Б класах;

німецької мови у 6-Б, 9-Б класах;

• при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів в 6-9-х класах; 
• при вивченні трудового навчання у 6-А, 6-Б, 9-А, 9-Б класах.

5. Навчальні програми, які мають гриф МОНУ

Навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, та враховують низку чинників, а саме:

- особливості та потреби учнів певного закладу в досягнені обов’язкових результатів навчання,

- потенціал педагогічного колективу,

- ресурсне забезпечення закладу освіти,

- навчально-методичний супровід конкретних модельних програм,

- наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей,

- варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Учні 6–9 класів продовжують навчатись за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804.

6. Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

У рамках академічної свободи освітній процес для учнів 6-9-их класів організовано за інституційною (очною) формою навчання у змішаній формі з використанням технологій дистанційного навчання засобами комунікаційного онлайн-сервіса відеоконференцій GoogleMeet на цифровій платформі Моя школа.

Відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року №160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016р. за №184/28314 за заявами батьків учнів до 01 вересня 2022 року організовано індивідуальну форму навчання (екстернат):

для 3 учнів 6-А класу і 1 учня 6-Б класу,

для 3 учнів 7-А класу, 2 учнів 7-Б класу і 2 учнів 7-В класу,

для 4 учнів 8-А класу і 2 учнів 8-Б класу,

для 2 учнів 9-А класу і 1 учня 9-Б класу.

Закладом освіти обрано наступні форми організації освітнього процесу (різні типи уроку):

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Тривалість уроків у 6-9 класах – 45 хвилин.

7. Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011р. №329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304) (чинні для 6 – 11 класів);
• Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013р. №1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 6 – 11 класів);

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому окрема тематична атестації при здійсненні відповідного оцінювання, як правило, не проводиться.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися:

• важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах,
• тривалість їх вивчення та складність змісту;
• динаміка особистих навчальних досягнень учня/ учениці з предмета протягом року;
• уміння застосовувати учнем/ученицею набутих протягом навчального року знань тощо.

Семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; пункти 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу.

Загальні вимоги до обов’язкових результатів навчання.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно- і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Додаток 1

Складено відповідно

до освітньої програми ІІ ст.

за таблицею 1,

затвердженої наказом МОНУ

від 20.04.2018 № 405

Навчальний план для 6-9 класів

Тернопільського НВК «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого»

на 2022-2023 н.р.

Директор                                                                                                                                          Марія  ГУЦАЛ