ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ТНВК «Школа-колегіум

Патріарха Йосифа Сліпого»

__________М.Б.Гуцал

(наказ від 27 .08. 2020 р. №  106 ) 

 

Освітня програма

ТНВК «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого»

на 2020/2021 навчальний рік

(початкова школа 1-2 класи

початкова школа 3класи

початкова школа 4 класи)

 

                                                       

 

СХВАЛЕНО

педагогічною радою

ТНВК «Школа-колегіум

 Патріарха Йосифа Сліпого»

Протокол  № 1 від 27 .08.2020р.

 

Розділ 1. Загальні положення освітньої програми школи І ступеня

ТНВК «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого»

Освітня програма закладу є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня діяльність у закладі здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід забезпечує спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти); розвиток і саморозвиток особистості учня як суб’єкта пізнавальної та предметної діяльності; має забезпечувати кожному учневі (спираючися на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб’єктивний досвід) можливість реалізувати себе в різних видах діяльності; зміст освіти, її засоби й методи організовуються так, щоб учень міг вибирати предметний матеріал, його вид та форму; освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовних та інтелектуальних якостей учня і має бути основною метою сучасної освіти; освіченість формує індивідуальне сприйняття світу, можливості його творчого вдосконалення, широке використання суб’єктного досвіду в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей і внутрішніх настанов; найважливішими чинниками особистісно орієнтованого навчального процесу є ті, що розвивають індивідуальність учня, створюють умови для його саморозвитку та самовираження; особистісно орієнтоване навчання будується на принципі варіативності (О. Савченко).

Компетентнісний підхід передбачає спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових, загальнопредметна і предметних компетентностей особистості: скеровує освітній процес на формування системи компетентностей (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти; В. Химинець). Визначальним у реалізації компетентнісного підходу є зорієнтованість на розвиток системного комплексу умінь, смислових орієнтацій, адаптаційних можливостей, досвіду і способів трансформаційної діяльності з отриманням конкретного продукту (М. Нагач).

Діяльнісний підхід визначає спрямованість освітнього процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предме-тів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібнос-тей до колективної діяльності та самоосвіти (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти).

Освітня діяльність закладу спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

 

Освітня програма закладу загальної середньої освіти для І рівня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту».

З урахуванням поетапного переходу закладу на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма розроблена на основі:

• для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти, затвердженого
  постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688), Типової освітньої  програми для ЗЗСО, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко,  затвердженої  наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272;
• для 3 класів –  Державного стандарту початкової освіти, затвердженого
  постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688), Типової освітньої  програми для ЗЗСО, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої  наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273;
• для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407).

Типову освітню програму для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

     Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

• визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
• цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
• радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності;
• розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
• міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;
• забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення школи на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
• утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
• плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;
• формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання здобувачів освіти учнів  1-3-х класів (Додаток №6); коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором;

- очікувані результати навчання учнів;

- пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

У процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються  внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,

забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання.

Розділ 2. Загальний обсяг навчального навантаження.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів

1 класу – 23 години на тиждень

2 класу – 25 годин на тиждень

3класу – 26 годин на тиждень

4 класу – 26 годин на тиждень  

  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (Додаток 1,2, 3).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план  передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну та варіативну складову.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Учні з особливими освітніми потребами (інтелектуальним порушенням), здобувають початкову освіту в закладі  за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розділ 3.  Контроль та оцінювання навчальних досягнень

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Розділ 4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття відповідного рівня навчання.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Зарахування до початкової школи здійснюється відповідно до ПОРЯДКУ

зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 367 від 16 квітня 2018 року.

Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту».

Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи спеціального класу (з його утворенням у разі відсутності) здійснюється на підставі доданого до заяви висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Розділ 5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, дисциплін та логічна послідовність їх вивчення.

На основі освітньої програми початкової школи складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу (Додаток 1, 2, 3)

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2-4-х – 40 хвилин.

Освітні галузі 1-3 класу НУШ:

• Мовно-літературна
• Математична
• Громадянська таісторична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна
•   Мистецька
• Технологічна
• Фізкультурна

Освітня галузь «Я досліджую світ» (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальні галузі) реалізується не окремими предметами, а інтегрованим курсом «Я досліджую світ», мистецька – представлена окремими предметами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», технологічна – предметом «Дизайн і технології».

Варіативна складова навчального плану у 1-х класах використовується на  підсилення предмета інваріантної складової – українська мова. Варіативна складова навчального плану 2-3-х  класів використовується на  індивідуальні консультаціїта групові заняття.

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова і літературне читання

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

- розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

- формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

- формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

- ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

- формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково- популярні, навчальні, медіатексти);

- дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

- залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно- літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Іншомовна освітня галузь

Іноземна мова

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Математична освітня галузь

Математика

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Інформатична освітня галузь

Інформатика

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

Технологічна освітня галузь

Дизайн і технології

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

- вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечног застосування традиційних та сучасних технологій;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Мистецька освітня галузь

 Мистецтво

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно- естетичних переживань;

- пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;

-формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

-оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

-формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутів;

- розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;

-формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;

-досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;

-виховання культури глядача-слухача;

-формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

- розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно- наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

- використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно- комунікативних технологій і критичного мислення;

- формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

- розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно- оздоровчої діяльності;

- розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Освітні галузі 4-х класів:

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і літературне читання)", "Іноземна мова"(англійська).

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

•        підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години (1 клас);

• курсу за вибором, що розширює обрану закладом освіти спеціалізацію (Основи християнської етики – 4 кл.);

•        індивідуальні заняття та групові  консультації (2-4 кл.).

Варіативна складова навчального плану визначена адміністрацією школи самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості закладу, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані закладу.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15 та лист МОН від 22.05.2018 № 1/9-332),Наказу МОН України від 07.12.2018 р. № 1362 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української школи».

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Навчальні екскурсії проводяться згідно додатку до листа МОН України від 06.02.08 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та рішення педради.

Розділ 6. Форми організації освітнього процесу

• Типи уроків відповідно до Типової освітньої програми для ЗЗСО:

• Формування компетентностей
•  Розвитку компетентностей
•  Перевірки та/або оцінювання досягнення  компетентностей
•  Корекція компетентностей
• Комбінований урок 

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі  з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

•        дослідницькі,

•        інформаційні,

•        мистецькі проекти,

•        сюжетно-рольові ігри,

•        інсценізації,

•        моделювання,

•        ситуаційні вправи,

•        екскурсії,

•        дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

•        різні типи уроку,

•        екскурсії,

•        віртуальні подорожі,

•        спектаклі,

•        квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ 7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю

знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу

освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

 

Освітній процес у 1-4-х класах здійснюватимуть педагоги з вищою освітою за такими кваліфікаційними категоріями:

1.          –спеціалісти

1 – спеціаліст І категорії

         2 – спеціаліст вищої категорії

         6 – спеціалісти з педагогічним званням «старший вчитель»

                   1 – спеціаліст з педагогічним званням «учитель-методист»

 

Учителі 1-3 класів пройшли обов’язкове підвищення кваліфікації, яке складалося з двох етапів: 60-годинні очні курси та дистанційний курс на сайті студії онлайн-освіти EdEra. Це допомогло їм отримати практичні навички

 

 

 

 

 

управління класом, освоїти методики компетентнісного та інтегрованого навчання, ознайомитися з Державним стандартом початкової освіти. Учителі англійської мови пройшли курси та готові до роботи в Новій Українській Школі.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності здійснюється відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 05.08.20 № 1/9-420 «Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році», листа  Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 №1/9-430 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів  у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році».

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Проведено ґрунтовнуаналітичну та організаційну роботу з удосконалення матеріально-технічної бази закладу та створення комфортних умов для навчання учнів.

Дизайн освітнього простору спрямований на розвиток дитини та мотивацію її до навчання. Навчальні приміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Організація освітнього простору навчального кабінету здійснюється через такі осередки:

• осередок навчально-пізнавальної діяльності;
• змінні тематичні осередки;
• осередок для гри;
• осередок художньо-творчої діяльності;
• осередок відпочинку;
• осередок учителя

Освітній простір організований так, що вчитель може спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мають змогу безпечно переміщуватися і мають місце для зберігання особистих речей.

Якість проведення навчальних занять забезпечено відповідним кваліфікаційним рівнем педагогічних працівників, матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації закладу.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному та  формувальному оцінюванню, у 3-х класах формувальному та підсумковому оцінюванню.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

• Створення належних умов для особистісно зорієнтованого навчання.
• Ефективна індивідуалізація й диференціація освітнього процесу через методичний супровід та організацію навчальних центрів, які відображають навчальні потреби й інтереси дітей.
• Функціональність навчальних центрів має бути спрямована на створення умов дослідницької діяльності вчителів та дітей, розвиток самостійності, організації роботи дітей у парах, у малих групах, а також індивідуально.
• Проведення різних видів навчальної діяльності з навчальними матеріалами.

Перезавантаження науково-методичної діяльності школи-колегіуму відбувається за принципами:

• науково-методичної самостійності;
• органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
• визначення близької і віддаленої перспективи у самовдосконаленні педагога-дослідника.

Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення:

• вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/ самоконтролю), структуризованого в окремому розділі робочого плану школи-колегіуму.
• внесення відповідних змін до Перспективного плану контролю за викладанням навчальних дисциплін та якістю знань, умінь і навичок учнів.

 

Перспективний план контролю за викладанням навчальних дисциплін та якістю знань, умінь і навичок учнів

Навчальні дисципліни	2019-2020	2020-2021	2021-2022	2022-2023	2023-2024
Українська мова			ІІ семестр
Англійська мова			І семестр
Математика				ІІ семестр
Я досліджую світ		ІІ семестр
Природознавство	І семестр
Інформатика			ІІ семестр
Дизайн і технології		І семестр
Образотворче мистецтво		І семестр
Музичне мистецтво	ІІ семестр
Фізкультура					ІІ семестр
ГПД					І семестр

 

Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища

закладу освіти

Створити освітнє середовище, де є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими як учителем, так і власне дітьми. Таке середовище забезпечуватиме дітям можливості робити власний вибір, дасть змогу розвивати та вдосконалювати практичні навички, отримувати знання, розвивати позитивне ставлення до інших.

Формування в закладі для кожного учня освітнього середовища як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття власних можливостей і здібностей, урахування потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.

Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників:

• започаткування порталу розвитку педагогічної майстерності для забезпечення вчителям вільного доступу до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації;
• сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, їхній участі в сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Повноцінність освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складової.Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

                                    Складено за Типовою Освітньою програмою, затвердженою  

                                                    Наказом Міністерства освіти

                                                                   і науки Українивід 08.10.2019 року № 1272

Навчальний планпочаткової школи

на 2020-2021 н.р.

(1 – 2 класи)

Назва освітньоїгалузі          Класи	Предмет	Кількість годинна тиждень
		1 клас	2 клас	Разом
Інваріантнийскладник
Мовно-літературна, у тому числі:		10	10	20
Українськамовата література	Українська мова Читання	7+1	3,5 3,5
Іноземнамова	Англійська мова	2	3
Математична	Математика	4	4	8
Я досліджуюсвіт (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальнагалузі)	Я досліджуюсвіт	3	3	6
Технологічна	Дизайн і технології	1	1	3
Інформатична	Інформатика	-	1
Мистецька	Мистецтво: Образотворчемистецтво Мистецтво: Музичнемистецтво	1   1	1   1	4
Фізкультурна	Фізкультура	3	3	6
Усього		22+1	24	47
Варіативнийскладник
Додатковігодини для вивченняпредметівосвітніхгалузей, проведенняіндивідуальнихконсультацій та групових занять	Індивідуальніконсультаціїта групові заняття	-	1	1
Загальнорічнакількістьнавчальних годин		23	25	48
Гранично допустиметижневе/ річненавчальненавантаженняучня		20/700	22/770	42/1470

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Складено за Типовоюосвітньоюпрограмою,

                                                              затвердженою  наказомМіністерстваосвіти і

науки Українивід 08.10.2019 року № 1273

Навчальний план початкової школи

на 2020-2021 н.р.

(3 класи)

Назва освітньоїгалузі          Класи	Предмет	Кількість годинна тиждень
		3 клас	Разом
Інваріантнийскладник
Мовно-літературна, у тому числі:		10		10
Українськамова та література	Українськамова Літературнечитання	3,5 3,5
Іноземнамова	Англійська мова	3
Математична	Математика	5		5
Я досліджуюсвіт (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальнагалузі)	Я досліджуюсвіт	3		3
Технологічна	Дизайні технології	1		2
Інформатична	Інформатика	1
Мистецька	Мистецтво: Образотворчемистецтво Мистецтво: Музичнемистецтво	1     1		2
Фізкультурна	Фізкультура	3		3
Усього		25		25
Варіативнийскладник
Додатковігодини для вивченняпредметівосвітніхгалузей, проведенняіндивідуальнихконсультацій та групових занять	Індивідуальніконсультаціі та групові заняття	1		1
Загальнорічнакількістьнавчальних годин		26		26
Гранично допустиметижневе/ річненавчальненавантаженняучня		23/805		23/805

 

 

Додаток 3

Складено за Таблицею 1 до Типовоїосвітньоїпрограми,

затвердженої наказом МОН Українивід 20. 04. 2018р. № 407

Навчальний план початковоїшколи на 2020-2021н.р.

(4 класи)

Освітнігалузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		4	Разом
Мови і літератури (мовний і літературнийкомпоненти)	Українськамова	7	7
	Англійська  мова	2	2
Математика	Математика	4	4
Природознавство	Природознавство	2	2
Суспільствознавство	Я у світі	1	1
Мистецтво	Музичнемистецтво Образотворчемистецтво	1	1
		1	1
Технології	Трудовенавчання	1	1
	Інформатика	1	1
Здоров'я і фізична культура	Основиздоров'я	1	1
	Фізичнакультури	3	3
Усього		21+3		21 +3
Додатковігодини на вивченняпредметівінваріантноїскладової, курсів за вибором, проведенняіндивідуальнихконсультацій та групових занять		2		2
Основихристиянськоїетики		1		1
Індивідуальніконсультації, груповізаняття		1		1
Граничнодопустиметижневенавчальне навантаження на учня		23		23
Сумарнакількістьнавчальних годин інваріантної і варіативноїскладових, щофінансується з бюджету (без урахуванняподілукласів на групи)		26		26

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

До Типової освітньої програми

 

Перелік навчальних програм 

для вивчення предметів інваріантної складової

у 1-4 класах у 2020 /2021 навчальному році

 

№ з/п	Навчальна дисципліна	Назвапрограми	Ким дозволена для використання (ким затверджена)
1.	Українська мова	Типоваосвітняпрограмадлязакладівзагальної середньої освіти О.Я.Савченко	Наказ Міністерства освіти                                                                   і науки Українивід 08.10.2019 року № 1272 (1-2 класи),  Наказ Міністерстваосвіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273(3 класи)
2.	Математика	Типоваосвітняпрограмадлязакладівзагальної середньої освіти О.Я.Савченко	Наказ Міністерства освіти                                                                   і науки Українивід 08.10.2019 року № 1272 (1-2 класи),  Наказ Міністерстваосвіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273(3 класи)
3.	Я досліджую світ	Типоваосвітняпрограмадлязакладівзагальної середньої освіти О.Я.Савченко	Наказ Міністерства освіти                                                                   і науки Українивід 08.10.2019 року № 1272 (1-2 класи),  Наказ Міністерстваосвіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273(3 класи)
4.	Фізична культура	Типоваосвітняпрограмадлязакладівзагальної середньої освіти О.Я.Савченко	Наказ Міністерства освіти                                                                   і науки Українивід 08.10.2019 року № 1272 (1-2 класи),  Наказ Міністерстваосвіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273(3 класи)
5.	Музичне мистецтво	Типоваосвітняпрограмадлязакладівзагальної середньої освіти О.Я.Савченко	Наказ Міністерства освіти                                                                   і науки Українивід 08.10.2019 року № 1272 (1-2 класи),  Наказ Міністерстваосвіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273(3 класи)
6.	Образотворче мистецтво	Типоваосвітняпрограмадлязакладівзагальної середньої освіти О.Я.Савченко	Наказ Міністерства освіти                                                                   і науки Українивід 08.10.2019 року № 1272 (1-2 класи),  Наказ Міністерстваосвіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273(3 класи)
7.	Іноземна мова (англійська)	Типоваосвітняпрограмадлязакладівзагальної середньої освіти О.Я.Савченко	Наказ Міністерства освіти                                                                   і науки Українивід 08.10.2019 року № 1272 (1-2 класи),  Наказ Міністерстваосвіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273(3 класи)
8.	Українськамова	Українська мова Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. М.Вашуленко, К.І. Пономарьова, О.Ю. Прищепа	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
9.	Літературнечитання	Літературне читання. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. О.Савченко, В.Мартиненко, В. Науменко, Н. Колеснікова	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
10.	Іноземна мова (англійська)	Іноземні мови. Англійська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих навчальних закладів. 1– 4 клас. В.Редько, О.Коваленко, Г.Г. Крючков	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
11.	Математика	Математика. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. О.В. Онопрієнко, С.О. Скворцова, Н.П.	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
12	Природознавство	Природознавство. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Гільберг Т.Г., Сак Т.В., Біда Д.Д.	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
13.	Я у світі	Я у світі. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 3– 4 клас. Бібік Н.М., Арцишевський Р.А. Пушкарьова Т.Е., Майорський В.В.	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
14.	Музичнемистецтво	Музичне мистецтво. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Хлєбнікова Л.О., Дорогань Л.О., Івахно І.М	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
15.	Образотворчемистецтво	Образотворче мистецтво. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. ШмагалоР.Т.Марчук Ж.С., Вачкова І.Б.	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
16.	Трудовенавчання	Трудове навчання. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Сидоренко В.К., Мельник О.В,Морін О.Л.	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
17.	Інформатика	Інформатика. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Н. Морзе, Г. Ломаковська, Г. Проценко, Й. Ривкінд	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
18.	Фізична культура	Фізична культура. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів.  1– 4 клас. Круцевич Т.Ю. Єрмолова В.М., Іванова Л.І.	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948
19.	Основиздоров’я	Основи здоров’я. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Гнатюк О.В.	Наказ Міністерстваосвіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.2011 №1050 зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 №948