Освітня програма 1-4 класів ТНВК «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого» на 2023/2024 навчальний рік

Тернопільський навчально-виховний комплекс "Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого"

23.11.2023 Administrator Категорія: Освітні програми

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радоюТНВК «Школа-колегіум Директор ТНВК «Школа-колегіум

Патріарха Йосифа Сліпого» Патріарха Йосифа Сліпого»

(Протокол № 1 від 29.08.2023р.) __________Марія ГУЦАЛ

(наказ від 29.08.2023 р. №157)

Освітня програма

1-4 класів

ТНВК «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого»

на 2023/2024 навчальний рік

Розділ 1. Загальні положення освітньої програми школи І ступеня

ТНВК «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого»

Освітня програма закладу є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей; розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня діяльність у закладі здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід забезпечує спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти); розвиток і саморозвиток особистості учня як суб’єкта пізнавальної та предметної діяльності; має забезпечувати кожному учневі (спираючися на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб’єктивний досвід) можливість реалізувати себе в різних видах діяльності; зміст освіти, її засоби й методи організовуються так, щоб учень міг вибирати предметний матеріал, його вид та форму; освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовних та інтелектуальних якостей учня і має бути основною метою сучасної освіти; освіченість формує індивідуальне сприйняття світу, можливості його творчого вдосконалення, широке використання суб’єктного досвіду в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей і внутрішніх настанов; найважливішими чинниками особистісно орієнтованого навчального процесу є ті, що розвивають індивідуальність учня, створюють умови для його саморозвитку та самовираження; особистісно орієнтоване навчання будується на принципі варіативності (О. Савченко).

Компетентнісний підхід передбачає спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових, загальнопредметна і предметних компетентностей особистості: скеровує освітній процес на формування системи компетентностей (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти; В. Химинець). Визначальним у реалізації компетентнісного підходу є зорієнтованість на розвиток системного комплексу умінь, смислових орієнтацій, адаптаційних можливостей, досвіду і способів трансформаційної діяльності з отриманням конкретного продукту (М. Нагач).

Діяльнісний підхід визначає спрямованість освітнього процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти).

Освітня діяльність закладу спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

У 2023/2024 навчальному році освітня програма розробленадля 1-2, 3-4 класів на основіЗакону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688),Типової оновленої освітньої програми для ЗЗСО, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли - 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Реалізація мети початковоїосвітиґрунтується на такихцінніснихорієнтирах, як:

визнанняунікальності та обдарованостікожноїдитини, щозабезпечуєтьсярівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінаціїабовідокремленнядітей на основіпопередньоговідбору;
цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності;
розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
міцногоздоров’я та добробуту, якихможливодосягти шляхом формуванняздорового способу життя і створення умов для гармонійногофізичного та психоемоційногорозвитку;
забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення школи на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
утвердженнялюдськоїгідності шляхом вихованнячесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
плеканнялюбові до рідного краю та українськоїкультури, шанобливеставлення до Українськоїдержави;
формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметнихкомпетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних

компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних іфізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором;

- очікувані результати навчання учнів;

- пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власногоздоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття відповідного рівня навчання.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Зарахування до початкової школи здійснюється відповідно до ПОРЯДКУ

зарахування, відрахування та переведення учнів до державних такомунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 367 від 16 квітня 2018 року.

Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту».

Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного здійснюється на підставі доданого до заяви висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (витягу з протоколу Інклюзивно-ресурсного центру).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Освітній процес у закладі длядітей з особливими освітніми потребами організовується відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 та інших актів законодавства та освітньої програми закладу.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями з особливими освітніми потребами державними стандартами результатів навчання, є освітня програма закладу (відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 26.08.2021 № 1/9-436 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022н.р.».

3. Загальний обсяг навчального навантаження, його розподіл між освітніми галузямиза роками навчання

У 2023/2024 навчальному році освітній процес у 1–4-х класах спрямовано на реалізацію Державного стандарту початкової освіти з урахуванням досягнень та викликів за результатами впровадження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа».

Загальний обсяг навчального навантаження складає для учнів

1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік);

2 класу – 25годинна тиждень (875 годин/ навч.рік);

3класу –26годинна тиждень(910 годин/навч.рік);

4 класу – 26 годин на тиждень(910 годин/навч.рік)

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах (Додаток 1,2).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в закладі.

Освітні галузі 1-4 класу НУШ:

Мовно-літературна
Математична
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)
Технологічна
Інформатична
Мистецька
Фізкультурна

Освітня галузь «Я досліджую світ» (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальні галузі) реалізується не окремими предметами, а інтегрованим курсом «Я досліджую світ», мистецька – представлена окремими предметами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», технологічна – предметом «Дизайн і технології».

Українська мова і літературне читання

Мовно-літературна освітня галузь

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

- розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

- формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

- формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

- ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

- формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково- популярні, навчальні, медіатексти);

- дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

- залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно- літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання»

3-4 класи – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання

На вивчення української мови в 3-4 класах виділено по 122 години (3.% години на тиждень). 3 години на тиждень проводяться уроки української мови, 1 година на 2 тижні – урок розвитку зв’язного мовлення.

Літературне читання

Мовно-літературна освітня галузь

Мета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду, розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей;формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.

Іноземна мова (англійська)

Мовно-літературна освітня галузь (Іншомовна освіта)

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Математика

Математична освітня галузь

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Інформатика

Інформатична освітня галузь

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

Я досліджую світ (інтегрований курс)

Природнича, громадянська та історична, соціальна та здоровязбережувальна освітні галузі

Метою навчальної програми є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Дизайн і технології (інтегрований курс)

Технологічна освітня галузь

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

- вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечногзастосування традиційних та сучасних технологій;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво)

Мистецька освітня галузь

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно- естетичних переживань;

- пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;

-формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

-оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

-формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутів;

- розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;

-формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;

-досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;

-виховання культури глядача-слухача;

-формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво".

Фізична культура

Фізкультурна освітня галузь

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

- розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно- наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

- використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно- комунікативних технологій і критичного мислення;

- формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

- розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно- оздоровчої діяльності;

- розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предмета "Фізична культура", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Варіативна складова навчального плану у 1-4-х класах використовується на вивчення предмета «Основи християнської етики» - 0.5 год. (відповідно до наказу управління освіти і науки Тернопільської міської ради від 03.12.2020р № 366 та рішення педради), що розширює обрану закладом освіти спеціалізацію, та на індивідуальні консультації та групові заняття – 0.5 год.

Інваріантна складова навчальних планів для дітей з особливими освітніми потребами обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих навирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів:

• розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальноїдіяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей зособливими потребами;

• розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії знавколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичоккомунікативної діяльності і творчості;

• формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;

• створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Повноцінність початкової освіти здобувачів освіти з особливими освітніми потребами забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин навчального плану та корекційно-розвиткових занять. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах для дітей з особливими освітніми потребами (Додаток 3, 4, 5)

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Оплата за проведені дистанційно на умовах цивільно-правових договорів корекційно-розвиткові заняття здійснюється у разі наявності підписаного акту виконаних робіт. Факт надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг шляхом використання дистанційних технологій в умовах карантину можуть підтвердити батьки дитини з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу може відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

4. Форми організації освітнього процесу

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» початкова освітаможе бути організована за такими формами:

інституційна (очна - денна);

індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314 за заявами батьків учнів організовується індивідуальна форма навчання (екстернат).

Заняття організовуються і проводяться у безпечному освітньому просторі та здійснюються з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніхособливих освітніх потреб.

Пріоритетності набуває організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності:

організація освітнього процесу в умовах очної / змішаної форм навчання;
підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами- компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів;
посилення національно-патріотичного виховання, формування- громадянської позиції;
посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо- цивільного захисту;
психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й- післявоєнного часу.

Режим роботи закладу на 2023/2024 навчальний рік: п'ятиденнийнавчальний тиждень, очне навчання (при потребі – змішане навчання з використанням технологій дистанційного навчання). Заняття проводяться в одну зміну.

Освітній процесорганізовується за семестровою системоюі триває 175 навчальних днів:

І семестр – з 1 вересня 2023 року по 22 грудня 2023 року

ІІ семестр – з 08 січня 2024 року по 31травня 2024 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 30 жовтня по 05 листопада 2023 року,

зимові – з 23 грудня 2023 року по 07 січня 2024 року,

весняні – з 25 березня по 31 березня 2024 року.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освіти проводиться державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

Типи уроківвідповідно до Типової освітньої програми для ЗЗСО:

Формування компетентностей
Розвитку компетентностей
Перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей
Корекція компетентностей
Комбінований урок

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методівта на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

• дослідницькі,

• інформаційні,

• мистецькі проекти,

• сюжетно-рольові ігри,

• інсценізації,

• моделювання,

• ситуаційні вправи,

• екскурсії,

• дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

• різні типи уроку,

• екскурсії,

• віртуальні подорожі,

• спектаклі,

• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Навчальні екскурсії проводяться згідно з додатком до листа МОН України від 06.02.08 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та рішенням педради.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків:

у 1 класах – 35 хвилин,

у 2-4-х класах – 40 хвилин.

Розклад дзвінків та перерв для 1-х класів:

№ уроку	Час проведення	Тривалість перерв
1.	8.30 – 9.05	20 хв.
2.	9.25 – 10.00	20 хв.
3.	10.20 – 10.55	25 хв.
4.	11.20 - 11.55	25 хв.
5.	12.20 – 12.55

Розклад дзвінків та перерв для 2-4 класів:

№ уроку	Час проведення	Тривалість перерв
1.	8.30 – 9.10	15 хв.
2.	9.25 – 10.05	15 хв.
3.	10.20 – 11.00	20 хв.
4.	11.20 - 12.00	20хв.
5.	12.20 – 13.00

Частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) у початковій школі може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про освіту».

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.09.2020 № 1096. Журнал заповнюється в електронній формівідповідно до вимог законодавства. Обробка персональних даних при веденні журналу здійснюється із забезпеченням захисту персональних даних відповідно до законодавства.

Змістове наповнення освітнього процесу відображається в календарно-тематичному плані з урахуванням усіх очікуваних результатів навчання, визначених освітньою програмою закладу. Під час розроблення календарно-тематичного плану вчитель самостійно визначає послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність змісту в обраному підручнику та можливості учнів классу, кількість годин на вивчення програмових тем.Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Організаційне забезпечення виконання календарно-тематичного плану учитель здійснює під час поурочного планування. Плани уроків/занять є робочими матеріалами вчителя. Їх форму (текст, таблиця, схема тощо), структуру (відповідно до обраної учителем класифікації типів уроків), спосіб фіксації (на папері, на цифровому пристрої) учитель обирає на власний розсуд. У плані уроку/заняття визначається тема й мета уроку; послідовність навчальних завдань та організаційні форми їх опрацювання; навчальні завдання для індивідуальної/групової/фронтальної роботи учнів тощо. Календарно-тематичне і поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі.

Реалізацію освітніх програм для 1-2, 3-4 класів забезпечують підручники з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Дизайн освітнього простору спрямований на розвиток дитини тамотивацію її до навчання. Організація освітнього простору навчального кабінету здійснюється через такі осередки:

осередок навчально-пізнавальної діяльності;
змінні тематичні осередки;
осередок для гри;
осередок художньо-творчої діяльності;
осередок відпочинку;
осередок учителя

Якість проведення навчальних занять забезпечується відповідним кваліфікаційним рівнем педагогічних працівників, матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням.

У закладі здійснюється щорічне самооцінювання за окремими освітніми напрямами.

Розділ 5. Оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти та їх фіксація на носіях зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу

Оцінювання розглядається як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об’єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості, конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення.

Оцінювання результатів навчання учнів початкової школи проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 13.07.2021р. №813.

У 1–4 класах здійснюється формувальне та підсумкове (річне) оцінювання. Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учнів у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах, за рішенням педради (протокол №1 від 29.08.2023р.), - рівневою оцінкою.

Результати навчання

І цикл

( 1-2 класи)

ІІ цикл

(3-4 класи)

Особистісні надбання учнів

Вербальна оцінка (оцінювальне судження)

Об’єктивні результати навчання

Вербальна оцінка (оцінювальне судження)

Рівневе оцінювання

Для рівневої оцінки використовуються:

- початковий рівень (П);

- середній рівень (С);

- достатній рівень (Д);

- високий рівень (В)

Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Показниками досягнення очікуваних результатів навчання є характеристика відповідних навчальних дій, які здійснює дитина під час виконання навчального завдання (усно, письмово, практично).

Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнія/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Керуючись правом на автономію у виборі змісту, форм і методів роботи, учитель може використовувати самостійно визначені / розроблені способи фіксації зворотного зв’язку з учнями. При цьому важливим є забезпечення ефективності процесу оцінювання задля досягнення очікуваних результатів учнями.

Вибір форм, способів, видів оцінювання залежить від дидактичної мети, етапу опанування програмовим матеріалом, особливостей змісту предмета вивчення, інтегрованого курсу, навчальних можливостей здобувачів освіти.

Систему тематичних діагностувальних робіт учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись вимогами освітньої програми, методичними рекомендаціями (наказ МОН від 13.07.2021 №813) щодо їх мети, орієнтовної кількості та видів перевірок, які протягом року повинні мати місце, обсягу навчальних завдань

Зошити для діагностувальних робіт зберігаються у закладі до кінця навчального року. Записи результатів оцінювання у зошитах для діагностувальних робіт учитель використовує під час підсумкового оцінювання і фіксації його результатів у свідоцтвах досягнень учнів.Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» учитель перевіряє кожну навчальну роботу, яку виконує учень на паперових/цифрових носіях.

У Класному журналі результат оцінювання діагностувальної роботи фіксують відповідно до обраного з урахуванням рекомендацій обраної освітньої програми й затвердженого на засіданні серпневої педагогічної ради способу: вербальною (сформовано - √) або рівневою (В., Д., С., П.) оцінкою. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів.

Додаток 1

Складено за Типовою

освітньою програмою,

затвердженою наказом

Міністерстваосвіти і науки України

від 12.08.2022 № 743-22

Навчальний план

для 1-2 класів

на 2023/2024 н.р.

Предмет	Кількість годинна тиждень
Предмет	1 клас	2 клас	Разом
Українська мова * Читання	7	3,5 3,5	19
Англійська мова	2	3	19
Математика	4	4	8
Я досліджуюсвіт	3	3	6
Дизайн і технології	1	1	3
Інформатика	-	1	3
Мистецтво: Образотворчемистецтво Музичнемистецтво	1 1	1 1	4
Фізична культура**	3	3	6
	22	24	46
Варіативний складник
Основи християнської етики Індивідуальні консультації та групові заняття	0,5 0,5	0,5 0,5	2
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету	23	25	48
Гранично допустимк тижневе/річне навантаження учня	20/700	22/770	42/1470

* 1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Додаток 2

Складено за Типовоюосвітньоюпрограмою,

затвердженою наказом

Міністерстваосвіти і науки України

від 12.08.2022 № 743-22

Навчальний план

для 3-4 класів

на 2023/2024 н.р.

Предмет	Кількість годинна тиждень
Предмет	3 клас	4клас	Разом
Українська мова Літературне читання	3,5 3,5	3,5 3,5	20
Англійська мова	3	3	20
Математика	5	5	10
Я досліджуюсвіт	3	3	6
Дизайн і технології	1	1	4
Інформатика	1	1	4
Мистецтво: Образотворчемистецтво Музичнемистецтво	1 1	1 1	4
Фізична культура*	3	3	6
Усього	25	25	50
Варіативний складник
Основи християнської етики Індивідуальні консультації та групові заняття	0,5 0,5	0,5 0,5	2
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету	26	26	52
Гранично допустимк тижневе/річне навантаження учня	23/805	23/805	46/1610

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Додаток 3

Складено за Типовою

освітньоюпрограмою,

затвердженою наказом

Міністерстваосвіти і науки України

від 12.08.2022 № 743-22

Індивідуальний навчальний план

учня 3-Б класу

Королюка Данила

на 2023/2024 н.р.

Освітні галузі	Предмети		Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна	Українська мова Літературне читання		3,5 3,5
	Іноземна мова		3
Математична	Математика		5
Інформатична	Інформатика		1
Природнича соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична	Я досліджую світ		3
Технологічна	Дизайн і технології		1
Мистецька *	Образотворче мистецтво Музичне мистецтво		1
			1
Фізкультурна	Фізична культура		3
Усього:			25
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації	Основи християнської етики Індивідуальні заняття		. 0,5 0,5
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету			25
Гранично допустиме навчальне навантаження			22
Корекційно-розвиткова робота		Розвиток мовлення	2
		Корекція розвитку	1

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Додаток 4

Складено за Типовою

освітньоюпрограмою,

затвердженою наказом

Міністерстваосвіти і науки України

від 12.08.2022 № 743-22

Індивідуальний навчальний план

учня 3-Б класу

Ступінського Матвія

на 2022/2023 н.р.

Освітні галузі	Предмети		Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна	Українська мова Літературне читання		3,5 3,5
	Іноземна мова		3
Математична	Математика		4
Інформатична	Інформатика		1
Природнича соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична	Я досліджую світ		3
Технологічна	Дизайн і технології		1
Мистецька *	Образотворче мистецтво Музичне мистецтво		1
			1
Фізкультурна	Фізична культура		3
Усього:			24
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації	Основи християнської етики Індивідуальні заняття		. 0,5 0,5
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету			25
Гранично допустиме навчальне навантаження			22
Корекційно-розвиткова робота		Корекція розвитку	2

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Додаток 5

Складено за Типовою

освітньоюпрограмою,

затвердженою наказом

Міністерстваосвіти і науки України

від 12.08.2022 № 743-22

Індивідуальний навчальний план

учня 1-Б класу

КоваляМихайла

на 2023/2024 н.р.

Предмет		Кількість годинна тиждень
		4клас
Українська мова Літературне читання		3,5 3,5
Англійська мова		3
Математика		5
Я досліджуюсвіт		3
Дизайн і технології		1
Інформатика		1
Мистецтво: Образотворчемистецтво Музичнемистецтво		1 1
Фізична культура*		3
Усього		25
Варіативний складник
Основи християнської етики Індивідуальні консультації та групові заняття		0,5 0,5
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету		26
Гранично допустиме тижневе/річне навантаження учня		23/805
Корекційно-розвиткова робота:	Розвиток мовлення	3
	Корекція розвитку	2

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Додаток 6

Перелік навчальних програм

для вивчення предметів інваріантної складової

у 1-4 класах у 2023 /2024 навчальному році

№

з/п

Навчальна дисципліна

Назвапрограми

Ким дозволена для використання

(ким затверджена)

1.

Українська мова