Освітня програма ІІІ ступеня 2020-2021 н.р.

28.12.2020   Administrator   Категорія: Освітні програми

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ТНВК «Школа-колегіум

                                                                                          Патріарха Йосифа Сліпого»

                                                                            _______________М.Б. Гуцал

                                                                     (наказ від 27.08.2020 р.   №____ )

 

Освітня програма

ІІІ ступеня на 2020-2021 н.р.  

 

 

Схвалено

педагогічною радою

ТНВК «Школа- колегіум

Патріарха Йосифа Сліпого»

                                                                                  (протокол №1 від 27.08.2020 р.)

 

Розділ І. Загальні положення
 

Освітня програма ІІІ ступеня розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» і на основі Типової Освітньої програми ІІІ ступеня.

 Освітня програма  закладу визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в навчальному плані (таблиці 1;2);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці нижче; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

 

Розділ ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 1курсу – 1330 годин/навчальний рік, для ІІ курсу– 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

Навчальний план для 1 курсу розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Робочий навчальний план  колегіуму містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного циклу.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки»( «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія»), «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

 В навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту за вибором учнів. Частину навчальних годин  навчального плану призначено для забезпечення суспільно – гуманітарного профільного спрямування навчання в колегіумі.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- історія України та всесвітня історія, що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором – Основи сім’ї, основи християнської етики.

У процесі складання власного навчального плану враховано, що:

профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;

кількість годин для вивчення філософського профілю складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу  на вивчення історії України та всесвітньої історії,  де додано по 1 год. для учнів І курсу; 1,5 год. для учнів ІІ курсу на вивчення історії України і 1 год. всесвітньої історії для учнів І- ІІ курсу колегіуму.

Для  І  курсу на вибірково-обов’язкові предмети виділено 1 год. на вивчення інформатики і 2 год. – мистецтва, для ІІ  курсу виділено 2 год. на вивчення інформатики і 1 год. – мистецтва. Також для кращого засвоєння знань школярів І-ІІ курсів виділено години для базових предметів з:

  • Української мови та математики - по 1год.;
  • Захисту Вітчизни - по 0,5 год.

По 1 год. додано на спеціальні курси з основ християнської етики та нового курсу «Основи сім’ї».

Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо) і за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

 

Розділ  ІІІ.  Очікувані результати

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

 

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Розділ 4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання в школі ІІ ступеня

Навчання для здобуття базової середньої освіти учнями І-ІІ курсу здійснюється відповідно до наказу № 367 від 16 квітня 2018 року «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти».

Розділ 5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, дисциплін та логічна послідовність їх вивчення ( об’єднано з розділом ІІ).

Розділ 6.Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу проводитимуться на лекції, конференції, екскурсії і т.д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначатимуться  теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримуватимуть знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводитимуться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей, крім уроку відповідного типу, проводитимуться  на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводитимуться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні будуть застосуватись на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція буде комплексною, тобто реалізуватись міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити, будуть проводитись оглядові консультації, які виконуватимуть коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку буде здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконуватиме  навчально-практичне заняття. Учні одержать конкретні завдання, з виконання яких звітуватимуть перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму будуватимуться з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовлятимуть вироби, проводитимуть  виміри та звітуватимуть за виконану роботу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу будуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначатиме  самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Розділ 7.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

       Освітня програма закладу передбачає досягнення учнями результатів навчання визначених Державним стандартом.

 

 

Додаток 5

                                                                                 до освітньої програми  ІІІ ст.

складеної за таблицею 2 до Типової освітньої програми

затвердженої  наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 

      Навчальний план

для І- ІІ курсів колегіуму на 20120-2021 н. р.

Предмети

Кількість годин на тиждень

 

І

ІІ

Базові предмети

27 +6

26+7

Українська мова

2+1

2+1

Українська  література

2

2+0,5

Зарубіжна література

1

1

Англійська мова

2+1,5

2+1,5

Історія України 

1,5+1

1,5+1,5

Всесвітня історія

       1 +1

1+1

 Громадянська освіта

2

-

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3+1

3+1

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура

3

3

Захист України

1,5+0,5

1,5+0,5

Вибірково-обов’язкові предмети : Інформатика,                    Мистецтво

1

2

2

1

Додаткові години  на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

 

2

 

2

Основи християнської етики

1

1

Основи сім’ї

1

1

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

38

 

                                Директор                          М.Б. Гуцал

                                                                                                      Таблиця 4

до Типової освітньої програми

 

Перелік навчальних програм  для учнів ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

  1.  

Українська мова

Рівень стандарту

  1.  

Біологія і екологія

Рівень стандарту

  1.  

Всесвітня історія

Профільний рівень

  1.  

Географія

Рівень стандарту

  1.  

 Громадянська освіта (інтегрований курс)

Рівень стандарту

  1.  

 Економіка

Профільний рівень

  1.  

Зарубіжна література

Рівень стандарту

  1.  

Захист Вітчизни

Рівень стандарту

  1.  

Інформатика

Рівень стандарту

  1.  

Історія України

Профільний рівень

  1.  

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

Рівень стандарту

  1.  

Мистецтво

Рівень стандарту

  1.  

Технології

Рівень стандарту

  1.  

Українська література

Рівень стандарту

  1.  

Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.)

Рівень стандарту

  1.  

Фізична культура

Рівень стандарту

  1.  

Хімія

Рівень стандарту

  1.  

Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою

Рівень стандарту

  1.  

 Англійська мова

Рівень стандарту